За 20 днів роботи до військового омбудсмена надійшло майже 4000 звернень: які проблеми озвучували найчастіше
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
За 20 днів роботи до військового омбудсмена надійшло майже 4000 звернень: які проблеми озвучували найчастіше
За 20 днів роботи Ольги Решетилової на посаді Уповноваженої Президента України з питань захисту прав військовослужбовців та членів їхніх сімей до неї надійшло вже 3876 звернень.
Як розповіла військовий омбудсмен, ці звернення надходили в різний спосіб: на опубліковані телефонний номер і пошту, повідомленнями в особисті месенджери, офіційними листами на Офіс Президента, через Міністерство оборони, під час зустрічей або відвідування шпиталів. 302 із них не стосувалися захисту прав саме військовослужбовців, тож їх скерували до відповідних відомств. Тій частині військовослужбовців чи їхніх рідних, які потребували консультації або роз’яснення, були надані контакти юристів.
«Решта звернень – по суті. Хоч у кожному з них – індивідуальна проблематика, загалом, звісно, уже можна побачити тенденції та окремі блоки проблемних питань», – зазначила Ольга Решетилова.
Згідно з попередньою оцінкою, найбільше військовослужбовці та їхні рідні звертаються з приводу ненаправлення на ВЛК/лікування та через проблеми з переміщеннями між підрозділами.
Так, серед перших до Уповноваженої Президента України з питань захисту прав військовослужбовців та членів їхніх сімей надходила інформація про ненаправлення на лікування після поранень, на термінові та планові операції, наслідки важких контузій, панічні атаки, гострі постравматичні розлади тощо.
«Не складно зрозуміти, що в такому стані ефективність виконання бойових завдань низька, а рівень смертності серед військовослужбовців у зв’язку із захворюваннями буде рости. Крім того, у випадку нелікованого психічного розладу військовослужбовець може становити небезпеку чи то для себе самого, чи то для побратимів, – зауважила військовий омбудсмен. – Проте зі звернень видно, що не виконувати рекомендації медиків, навіть власного підрозділу, дуже часто є позицією командира. Жодного індивідуального підходу й розгляду. Військовослужбовці місяцями страждають від хвороб і зрештою дуже часто просто йдуть у СЗЧ, щоб отримати медичну допомогу».
Уповноважена з питань захисту прав військовослужбовців та членів їхніх сімей наголосила, що увага до стану здоров’я військовослужбовця має стати пріоритетом як військових медиків, командирів підрозділів, так і всієї системи загалом.
Щодо переведення між військовими частинами. У листопаді військовослужбовцям було обіцяно швидке та зрозуміле переміщення через Армію+. Але, зі слів Ольги Решетилової, дуже часто командири не виконують наказ про переведення або спеціально переводять військовослужбовців усупереч їхній волі на інші посади, що ускладнює виконання наказу.
«Зараз ці питання теж вирішуємо в ручному режимі, де встигаємо. Але очевидно, що треба шукати системне рішення. Знаю, що Центральне управління захисту прав військовослужбовців МО готує комплексну перевірку інформації про низьку виконавську дисципліну командирів щодо виконання наказів (по особовому складу) Головнокомандувача ЗСУ, а також наказів та розпоряджень (по особовому складу) начальника Генерального штабу ЗСУ. З нетерпінням чекаю на результати перевірки», – розповіла військовий омбудсмен.
На третьому місці серед звернень – військовополонені та зниклі безвісти. На сьогодні в державі є багато структур і посадовців, які займаються цим питанням. Це Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, Ірина Верещук як координаторка цієї роботи від Офісу Президента, Уповноважений Верховної Ради з прав людини, Уповноважений з питань зниклих безвісти, цивільно-військове співробітництво Збройних сил України. Але в рідних все одно залишаються запитання, зокрема щодо комунікації з військовими частинами, щодо призначення службового розслідування, надання актів службових розслідувань тощо.
«Для мене це про нерозуміння деякими командирами двох очевидних істин: точно і чітко встановлені обставини і координати місця зникнення безпосередньо впливають на подальші пошуки; рідні зниклих безвісти і загиблих військовослужбовців мають право знати правду про те, що сталося. Це не обговорюється. І ми привчимо до цього розуміння всі військові частини. Наразі плануємо серію зустрічей рідних зниклих безвісти і військовополонених з представниками частин», – поділилася Ольга Решетилова.
[wp_show_posts id=”1014712″]
матеріал підготував/ла: Віолета Скрипнікова
